Це не просто про традицію. Це про момент, коли можна сісти разом як велика родина, помолитися, подякувати. У цей вечір ми вчимося простим речам: бути поруч, слухати одне одного, ділитися теплом.

Навіть коротка молитва в цей час має особливу силу, надію та віру. Свята вечеря нагадує, що дім — це не стіни. Це відчуття безпеки. Це коли поруч є люди, які підтримують тебе, цінують та люблять. І саме такі моменти дають дітям найцінніше — не подарунки й не слова, а відчуття, що вони не самі.

Ми помолилися й подякували за цей рік — за підтримку, за людей поруч. Просили про найголовніше: про мир, здоров’я та щастя!